стан очікування

1) condition, state, status

2) фіз., хім. state

3)

1) тех. mill

2)

див. аусфоржинг

en\ \ ausforging

n стан невизначеності, невідомості або очікування

- matter (question) of abeyance невирішене питання; юр. тимчасове припинення, призупинення

- to be in abeyance знаходитися у стані невизначеності/ невідомості/ очікування; бути тимчасово відміненим (про закон, право тощо)

- to fall into abeyance знаходитися у стані невизначеності/ невідомості/ очікування; бути тимчасово відміненим (про закон, право тощо)

- to hold in abeyance відтерміновувати

- to keep the matter in abeyance залишати питання невирішеним, відкладати вирішення питання

- to leave the matter in abeyance залишати питання невирішеним, відкладати вирішення питання

1) стан непевності (невідомості, очікування)

2) тимчасова бездіяльність

3) юр. тимчасове припинення; тимчасове скасування (рішення тощо)

* * *

1) стан невизначеності, невідомості або очікування

2) юp. тимчасове припинення; призупинення; тимчасове скасування (закону, права тощо)

3) юp. відсутність власника, претендента (на власність, спадщину або спадкоємний титул), lands in abeyance маєток без власника; безхазяйне майно

4) xiм., фiз. прихований, латентний стан

1. n

1) ширяння; вільний політ

2) очікування; непевне становище; становище непевності

3) звислий берег; яма під берегом

2. v

1) ширяти (про птаха)

2) нависати (про хмари)

3) крутитися, вештатися; ходити навколо когось (тж hover around)

4) бути на краю (чогось); постійно бути під загрозою (чогось)

5) вагатися, не зважуватися; гаятися

* * *

1) ширяння; вільний політ

2) очікування; непевне становище; стан невизначеності

3) дiaл. навислий берег; яма під берегом ( де ховається риба)

4) = hoverer

1) ширяти (про птаха; hover about, hover over); ширяти, кружляти, зависати

2) нависати, огортати ( про хмари); нависати, застигати, завмирати ( над чим-небудь); нависати, загрожувати

3) (over, around) вертітися, тинятися; ходити навколо кого-небудь, тупцювати, юрбитися

4) постійно зазнавати загрози; вагатися, не зважуватися

5) сидіти на яйцях, висиджувати; прикривати ( тілом)

1) повернення собі (втраченого)

2) видужання; вилікування, зцілення

3) пробудження (після наркозу); опритомнення

4) оздоровлення, пожвавлення, відновлення

5) відшкодування

6) ремонт, відновлення; відбудовні роботи

7) військ. евакуація пошкодженої техніки

8) врятування (дослідноїракети тощо)

9) стягнення; одержання (втраченого); інкасування

10) юр. стягнення через суд

11) вирівнювання, випрямляння; повернення у вихідний стан

12) тех. повернення на Землю (космічного корабля)

13) виведення (вихід) літака із штопора

14) військ. вихід з бою

15) гірн. видобування (металу з руди)

16) регенерація; рекуперація (енергії); утилізація (відходів)

17) пружна деформація

* * *

1) повернення, повернення собі; отримання знову ( втраченого)

2) одужання; зцілення, вилікування; пробудження ( після наркозу); прихід до тями ( після непритомності)

3) оздоровлення; пожвавлення; відновлення

4) відшкодування

5) відбудовні роботи; ремонт, відновлення ( техніки); вiйcьк. евакуація пошкодженої техніки; порятунок (дослідницької ракети, космонавтів)

6) стягнення; повернення, отримання назад; кoм. інкасування; юp. віндикація, стягнення в судовому порядку; юp. сума, яка стягується за рішенням суду

7) повернення у вихідне положення; випрямлення

8) гipн. видобування ( металу з руди); вихід

9) cпeц. регенерація, рекуперація ( енергії); утилізація ( відходів)

10) cпeц. пружна деформація

11) cпopт. витримка ( веслування); винос руки, підтягування ніг ( плавання); вихід, відхід ( фехтування)

12) виведення або вихід літака зі штопора; вiйcьк. вихід з бою

13) повернення на Землю ( космічного корабля); входження у щільний шар атмосфери е посадка

14) acтp. повернення ( комети)

1. n

1) голос

2) звук

3) думка, голос

4) рупор, виразник думки

5) чутка

6) репутація, слава

7) муз. голос, вокальна партія

8) співак; співачка

9) військ. радіотелефонний зв'язок

10) грам. стан

2. v

1) висловлювати, виражати (словами)

2) бути виразником (думки)

3) вимовляти (слово тощо)

4) фон. вимовляти дзвінко

5) поет. наділяти голосом

6) муз. настроювати

* * *

1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі

2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали

3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]

4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду

5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси

військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий

1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції

2) вимовляти ( слова)

3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати

4) поет, наділяти голосом

5) муз. настроювати ( орган)

1) стан невизначеності, невідомості або очікування

2) юp. тимчасове припинення; призупинення; тимчасове скасування (закону, права тощо)

3) юp. відсутність власника, претендента (на власність, спадщину або спадкоємний титул), lands in abeyance маєток без власника; безхазяйне майно

4) xiм., фiз. прихований, латентний стан

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

2) перен. вічний спокій, смерть

3) перерва, пауза, перепочинок

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

2) покоїтися

3) не працювати, відпочивати

4) давати відпочинок (спокій)

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

17) залишатися

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

1) винний

2) питущий; що п'є (випиває)

3) п'яний

4) викликаний сп'янінням

5) бордо, бордовий

* * *

1) винний

2) питущий, що випиває; п’яний; vinous state стан сп’яніння; іn a somewhat vinous condіtіon напідпитку; викликаний сп’янінням; vinous eloquence п’яні просторікування

3) кольору бордо, бордовий

1) ширяння; вільний політ

2) очікування; непевне становище; стан невизначеності

3) дiaл. навислий берег; яма під берегом ( де ховається риба)

4) = hoverer

1) ширяти (про птаха; hover about, hover over); ширяти, кружляти, зависати

2) нависати, огортати ( про хмари); нависати, застигати, завмирати ( над чим-небудь); нависати, загрожувати

3) (over, around) вертітися, тинятися; ходити навколо кого-небудь, тупцювати, юрбитися

4) постійно зазнавати загрози; вагатися, не зважуватися

5) сидіти на яйцях, висиджувати; прикривати ( тілом)

1) винний

2) питущий, що випиває; п’яний; vinous state стан сп’яніння; іn a somewhat vinous condіtіon напідпитку; викликаний сп’янінням; vinous eloquence п’яні просторікування

3) кольору бордо, бордовий

en\ \ ausforging

Туптало, Данило Савович (св. Димитрій, митрополит Ростовський) (1651, Макарів, Київщина - 1709) - укр. церковний діяч та мислитель, канонізований у 1757 р. Як мислитель розвивав традиційне для укр. філософської культури вчення про двонатурність людини, намагався в межах теології розв'язати проблему структури діяльності людини в єдності її пізнавальних та вчинкових функцій. Переображення має у Т. не гностичний, а етичний характер і здійснюється як наслідування Христу в земному житті, в т.ч. через активну діяльність людини в суспільстві. Головною чеснотою християнина вважав любов, яка, на відміну від інших традиційних чеснот християнства - віри та надії, є не пізнавальною орієнтацією чи станом душі людини, а її діяльним виразом. Любов як принцип діяльності є, за Т., головним способом відношення людини до Бога та інших людей; спасіння є результатом любові, що свідомо здійснюється людиною у земному житті. Пропонував зробити християнську етику основою суспільної моральності, переосмислити значення Церкви у житті людини та суспільства, переорієнтувати діяльність священнослужителя з переважно літургічної на служіння людині, опікування її Станом та проблемами. Церкву розумів не тільки як форму містичного єднання людей, а як суспільну інституцію, однією з функцій якої є соціальне служіння та відповідальність за моральний стан суспільства. Створив оригінальну просвітницьку модель державного управління, де державою править просвічений монарх на основі християнської етики, а духовенство виконує роль просвітителів суспільства та морального судді.

[br]

Осн. тв.: "Димитрій, митрополит Ростовський/Книга житій святих". У 4 ч. (1695 - 1716); "Димитрій, митрополит Ростовський/Зібрання різних повчальних слів та інших творів". У 6 т. (1786).

Фройд (Фрейд), Зигмунд (1986, Фрайберг - 1939) - австр. психіатр, психолог та філософ, засновник психоаналізу. Закінчив Віденський ун-т (1879), проф. Віденського ун-ту (од 1902 р.), в 1938 р. емігрував до Великої Британії. Творчість Ф. підлягає умовному поділові на три етапи - ранній, зрілий та пізній Н. а ранньому етапі Ф. як мислитель та практик-психіатр розвивається під значним впливом Шарко, Бернхейма й особливо Бреєра, разом з яким створює т. зв. "психокатарсичний метод" - метод лікування неврозів шляхом переживання психічної травми минулого у гіпнотичному стані. Центральним поняттям зрілого Ф. є "позасвідоме", яке владно маніфестує себе у сновидіннях та обмовках. Для прояснення динаміки взаємодії свідомості та позасвідомого Ф. використовує поняття "витіснення" та "сублімація". "Витіснення" - це повернення табуйованих бажань, мрій, переживань у глибини позасвідомого; "сублімація" - їх символічне "здійснення" у царині культури. Методологічним осердям творчості Ф. цього періоду є теорія дитячої сексуальності, згідно з якою існуючі у суспільстві репресивні щодо неї заборони й вимоги породжують психічні травми і комплекси; головними серед цих комплексів є "комплекс Едипа" (потяг сина до матері) та "комплекс Електри" (потяг доньки до батька). У процесі дорослішання та набуття зрілості ці комплекси дедалі більше витісняються у позасвідоме, хоча продовжують діяти, провокуючи невротичну поведінку індивіда. Пізній етап творчості Ф. знаменує теорія "Ероса і Танатоса", яка завершує становлення фрейдівської метапсихології і надає їй трагічно-екзистенційного звучання. В основі цієї теорії лежить твердження про те, що у внутрішньому світі людини потяг до життя (Ерос) постійно вступає у суперечність із потягом до смерті (Танатосом). Ця суперечність пронизує внутрішній світ особистості і виходить у світ цивілізації та культури. Ф. створює класичну для психоаналізу модель психіки: "Воно" (позасвідоме), "Я" (свідомість, або "Его") та "Над-Я" ("Супер-Его", або "Цензор"). Характерною ознакою пізнього Ф. є звернення до культурологічних та філософських проблем. Вчення Ф. справило значний вплив на розвиток філософії і культури XX ст. З'являється фройдизм - течія, у межах якої принципи психоаналізу застосовуються для розуміння людського буття у його різноманітних вимірах. При цьому поняття "фройдизм" слід відрізняти від поняття "психоаналіз". З одного боку, поняття "фройдизм" ширше, адже воно об'єднує всіх тих, хто приймає теоретичні засади Ф., а з іншого - вужче, адже вже за життя Ф. психоаналіз вийшов за межі його світогляду та методології Н. апр., аналітична психологія Юнга базується на вченні про архетипи колективного позасвідомого, гуманістичний психоаналіз Фромма - значною мірою на концепції відчуження, розробленою молодим Марксом, а актуалізуючий психоаналіз бере за філософське підґрунтя метаантропологію.

[br]

Осн. тв.: "Дослідження істерії" (1895); "Тлумачення сновидінь" (1900); "Нарис історії психоаналізу" (1914); "Масова психологія й аналіз людського "Я" (1921); "Майбутнє однієї ілюзії" (1927); "Невдоволеність культурою" (1930).